МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Автор(и)

  • Тетяна БУТ к.е.н., доцент, доцент, науково-дослідний співробітник кафедри рекреалогії та туримзу, Факультет інформатики та менеджменту, Університет Градець Кралово, Чеська Республіка, Україна https://orcid.org/0000-0001-9403-4698
  • Ольга КОРНІЄНКО к.е.н., доцент, Доцент кафедри туристичного, готельного та ресторанного бізнесу, Факультет міжнародного туризму та економіки Національного університету «Запорізька політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0002-7056-1079
  • Іван БУТ здобувач вищої освіти (бакалаврського) рівня спеціальності 242 Туризм і рекреація Національного університету «Запорізька політехніка», Україна https://orcid.org/0009-0000-8516-7798

Ключові слова:

потенціал, туризм, показники, система показників, методи, оцінювання

Анотація

. В статті показано значущість і роль методичних підходів до оцінювання туристичного потенціалу, враховуючи постійні зміни у підвищенні конкурентного середовища, макро- і мікроекономічних факторах, нестабільність попиту та пропозиції в умовах трансформації світової економіки, яку можна спостерігати під впливом світової пандемії COVID-19, реакцій екстренного реагування виходу з цієї кризи країн світу, впливу повномасштабного вторгнення РФ в Україну, яке особливо вплинуло на економічний стан європейських країн, масове міграційне переміщення економічно-активного населення по усьому світу. Метою статті є дослідження методичних підходів до оцінювання туристичного потенціалу країн/регіонів з урахуванням досвіду туристичної активності в країнах ЄС. У дослідженні використовувалися загальнонаукові методи: аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, кількісних оцінкок з використанням статистичних даних і розрахунку інтегрального показника. Авторами визначено, що рівень туристичного потенціалу не можна оцінити за допомогою єдиного універсального показника, його слід розглядати як складне явище, на яке впливає безліч різних факторів. Запропоновано використовувати метод оцінки туристичного потенціалу, заснований на кількісних оцінках з використанням статистичних даних і розрахунку інтегрального показника для оцінки туристичного потенціалу на основі досвіду в країнах ЄС. Встановлено, що якість дослідження узагальнюючого показника як інтегрального показника оцінки туристичного потенціалу може бути збільшена за рахунок використання різних статистичних та економетричних методів або методів порівняльного аналізу. Автори запропонували процес дослідження використати в 4 етапи. Результати дослідження вказують, що інтегральний показник туристичного потенціалу може бути використаний для характеристики регіональних особливостей туристичної привабливості. Це надасть можливість не тільки поглибити оцінку досліджуваних явищ, а й отримати більш об'єктивні результати. Сегментація країн за регіональними характеристиками дозволить визначити, які з регіонів мають вищий або нижчий потенціал для розвитку туристичної галузі.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-20

Номер

№ 2 (2023): ПІДПРИЄМНИЦТВО ТА УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ СОЦІАЛЬНО- ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Розділ

СЕКЦІЯ 24 СФЕРА ОБСЛУГОВУВАННЯ

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.